ВИКОРИСТАННЯ МЕДІАОСВІТИ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ, ЯК ОДИН ІЗ МЕТОДІВ СУЧАСНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ФОРМУВАННІ ОСОБИСТОСТІ - Методичні матеріали - Я іду на урок географії - Методичні матеріали - Персональный сайт
Я іду на урок географії
Понеділок, 05.12.2016, 01:21
Вітаю Вас Гість | RSS
 
Головна Методичні матеріалиРеєстраціяВхід
Меню сайту
Категорії розділу
Методичні матеріали [38]
Интересные материалы [0]
Статистика сайту
Головна » Статті » Я іду на урок географії » Методичні матеріали [ Додати статтю ]

ВИКОРИСТАННЯ МЕДІАОСВІТИ НА УРОКАХ ГЕОГРАФІЇ, ЯК ОДИН ІЗ МЕТОДІВ СУЧАСНИХ ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ФОРМУВАННІ ОСОБИСТОСТІ
Анотація: У статті аналізується ефективність використання інформаційно-комунікаційних технологій або медіа джерел у вивченні наук природничого напряму та використання низки різнорівневих дидактичних, виховних та розвивальних завдань: соціальних, інформаційних, комунікативних, самоосвіти і розвитку та компетенції. Наводяться конкретні приклади використання медіа джерел на уроках географії, що створює умови для розкриття природних задатків учнів, забезпечує розвиток особистості природним шляхом.
Ключові слова: медіакультура, медіаосвіта, медіадидактика, медіапродукт, медіаграмотність, медіапсихологія, медіаосвітні технології, інформаційно-комунікаційні технології, презентація, відеокліп.
Проблеми медіакультури і медіаосвіти нині привертають увагу представників різних наук. Причина не тільки в тому, що медіакультура – домінуюча культура інформаційного суспільства, а й в її міжпредметності. Тут можна назвати “медіакультурну модель становлення діалогічної особистості” В. А. Возчикова, і медіавиховання як напрямок в педагогічній теорії та практиці, і дослідження Н. Б. Кирилової, в полі зору якої перебувають проблеми медіакультури, й увагу до формування сучасними ЗМІ нових загальнокультурних універсальних категорій, які змінюють культурну парадигму і тип сучасного інформаційного дискурсу [3,с.172]. Актуальність розв’язання проблем медіакультури та медіаосвіти диктує час, бо саме вони складові інноваційної освіти.
Інноваційна освіта – це нова педагогіка, нові освітні процеси, нові технології. Розвиток здатності орієнтуватися в нових умовах, адаптуватися до нових вимог – ось на що спрямована інноваційна система.
Сучасна педагогіка відмовляється від твердого «авторитарного керування», де учень є «об’єктом навчальних впливів», і переходить до системи організації підтримки і стимулювання самостійної пізнавальної діяльності об’єкта навчання, створення умов для творчості, до навчання творчістю, до педагогіки співробітництва.
Одним із способів створення таких умов є застосування педагогом методів активного навчання як складової частини сучасних інноваційних технологій, що останнім часом широко впроваджуються у практику навчання. Саме активні методи навчання дають змогу тому, хто навчається, розкритися як особистості.
Інтерактивні методи потребують багато часу для підготовки як тих, хто навчається, так і того, хто навчає. Починати слід з поступового використання цих методів, якщо ви чи ті, кого ви навчаєте, з ними не знайомі. Необхідно звикнути до них і отримати певний досвід їх використання.
Саме медіаосвітні технології, котрі виокремилися в окрему частину педагогіки – медіадидактику, яка розробляє теорію медіаосвіти й навчання, науково обґрунтовує зміст медіаосвіти, вивчає закономірності, принципи, методи, організаційні форми навчання із залученням медіапродуктів та посиланням на мас-медіа, втілюють принципи гуманізації освіти, сприяють підвищенню інтелектуального, культурного, духовного, морального рівня майбутнього фахівця.
Відтак медіадидактика складається з пресодидактики, теледидактики, кінодидактики, радіодидактики, інтернетдидактики, мультимедіадидактики тощо [7, с.212].
Медіапедагоги розглядають кілька варіантів запровадження медіаосвіти: включення її до навчальних програм у загальноосвітньому чи вищому навчальному закладі; дистанційну освіту за допомогою телебачення, радіо, системи “Інтернет”; самостійну безперервну освіту медіазасобами та ін. [5,с.201].
На думку науковців Інституту соціальної та політичної психології (ІСПП), реалізація медіаосвітнього навчання учнів орієнтовно може здійснюватися в різних формах: як системний шкільний спецкурс, як факультативні заняття, як інтеграція медіаосвітнього курсу з деякими наявними шкільними предметами.
За свідченнями фахівців ЮНЕСКО, медіаосвіта з’явилася як інструмент захисту від шкідливих ефектів і трендів медіа. Першою країною, яка використала цю парадигму «щеплення» стала Великобританія в 30-тих роках ХХ століття. У 60-тих роках переважна більшість західних інтелектуалів із заперечення медіа переключилася на заперечення та критику різних видів медіа і популярної культури. Цей процес прийнято називати "парадигмою популярної культури". Нарешті, наприкінці минулого століття прийшло розуміння, що ідеологічна сила медіа була пов'язана з натуралізацією зображення. На сьогодні у Великобританії та Австралії медіаграмотність викладається як окремий курс, у плані підготовки фахівців за гуманітарним напрямом. [1, с.207] . Нині ряд найавторитетніших міжнародних та європейських організацій (зокрема, ЮНЕСКО та Рада Європи) наголошують на необхідності запровадити медіаосвіту до навчально-виховного процесу.
Нещодавно до розробників медіаосвітніх теорій підключилися і психологи. Зокрема, М.В.Жижина переконана, що умови глобалізації та технізації сучасного суспільства активізують вивчення широкого комплексу психологічних проблем медіа культури, серед яких
 Психологічна безпека особистості в інформаційному суспільстві;
 Вивчення впливів специфічних видів медіа культури на психіку людини;
 Вивчення психологічних механізмів і наслідків впливу медіа на формування особистості молодої людини, на духовну культуру;
 Психологічний аналіз самопочуття особистості в умовах медіа середовища;
 Ідентичність особистості в умовах глобального поширення масмедіа;
 Вплив медіа середовища на соціалізацію особистості;
 Аналіз соціально-психологічних функцій комп’ютера та Інтернету;
 Спілкування у віртуальному просторі;
 Специфіка та ефекти;
 Дослідження соціально-психологічних впливів Інтернету на особистість; гендерні особливості користувачів Інтернету;
 Психологія залежності від віртуальної реальності і кіберпростору;
 Рух особистості в полікультурних медіапросторах;
 Соціально-психологічні ефекти мас-медіа;
 Вплив соціокультурних факторів медіа середовища на дозвіллєві практики. [2,с.70]
Оскільки сучасні мас-медіа відіграють вагому роль у житті сучасного суспільства, тому мають потужний освітньо-виховний потенціал. [7, с.152]
У сучасному суспільстві наукам природничого циклу належить особлива роль, оскільки в процесі їх вивчення відбувається формування основ світогляду, становлення моральної соціально-політичної культури. У зв'язку з цим проблема інтеграції географії як предмету і медіаосвіти продиктована самим життям і є дуже актуально. При цьому використовуються текст підручника, дидактичні матеріали, періодична преса, телевізійні передачі, аудіо-та відеозаписи, музичні твори, довідкова та енциклопедична література, інформація, отримана під час відвідування виставок, музеїв, туристсько-краєзнавчих екскурсій, подорожей.
З метою формування в учнів критичного мислення, вміння аналізувати інформацію з різних джерел на заняттях з географії вирішуються проблеми медіаосвіти.
Під критичним мисленням ми розуміємо здатність людини
• самостійно сприймати та аналізувати інформацію;
• вміння бачити помилки або логічні порушення у твердженнях партнерів;
• аргументувати свою думку, переглядати її, якщо вона не витримує критики;
• вміння розпізнавати пропаганду;
• наявність розумної долі скепсису, сумнівів;
• прагнення до пошуку оптимальних рішень;
• мужність, принциповість, сміливість у відстоюванні власних позицій;
• відкритість до сприймання інших поглядів.
Спектр методичних прийомів інтеграції досить широкий і залежить від специфіки навчального предмета, індивідуальної методичної системи викладача, рівня розуміння мети і можливостей інтеграції медіаосвіти в географію, професійного бачення проблеми дослідження.
Зміст медіаосвіти входить у контекст змісту географії, на основі тематичних, інструментальних, історико-логічних, фактологічних та інших взаємозв'язків.
Сьогодні ми знаходимося на ІІ етапі поступового укорінення медіаосвіти та стандартизації вимог (2014–2016 роки), який включає:
• організацію широкого громадського обговорення результатів експериментального впровадження медіаосвіти в педагогічну практику, врахування виявлених ризиків і ресурсів, подальше формування позитивної громадської думки;
• розроблення та затвердження державних стандартів фахової підготовки медіапедагогів, що встановлюють вимоги до її змісту, обсягу та якості ,
• започаткування масової підготовки медіапедагогів у вищих навчальних закладах та закладах післядипломної педагогічної освіти;
• підготовку інформаційно-методичних матеріалів, програмного інформа-ційно-комунікаційного забезпечення, відеотек, фонотек, інформаційних баз шкільних бібліотек;
• запровадження інтегрованої медіаосвіти в початковій та основній школі, факультативних медіаосвітніх курсів, активізація роботи шкільних медіаосвітніх студій різного профілю, гурткової роботи;
• розроблення та апробація варіантів курсу медіакультури для старшокласників з урахуванням переходу до профільного навчання;
організацію систематичного підвищення кваліфікації педагогічних кадрів з питань викладання курсів медіакультури.[4].
Урок – це основна форма отримання знань учнями. Провести урок на сучасному етапі стало набагато складніше і важче, ніж це було раніше. Великою підмогою в підвищенні ефективності навчального процесу, його оптимізації є дидактичний принцип навчання – наочність. Мова йде про таку наочність, яка мала б великий простір для творчої самостійної діяльності учнів на всіх етапах засвоєння знань, яка була б із багатьма невідомими, які необхідно розпізнати, розкрити і засвоїти. Наочність повинна бути і такою, щоб вона без примусу будила внутрішній стимул до пізнання, щоб запропонований зміст навчального матеріалу , його розкриття і його засвоєння знаходилося б у тісному зв’язку з раніше засвоєними знаннями. Наочність повинна не тільки демонструватися, до неї повинні бути проблемно-пізнавальні запитання і завдання. Ілюстративний і дидактичний матеріал має велике значення в підвищенні ефективності уроку: наочність своїм змістом і завданнями створює пізнавальний інтерес, пробуджує активну розумову діяльність учнів; завдяки наочності складається певна конкретність і образність в абстрактному мисленні учнів. Вони намагаються шукати і знаходити спільне в різних явищах і процесах.
Головне завдання вчителя полягає не тільки в забезпеченні засвоєння кожною дитиною наукових знань, а й у тому, щоб кожна з них оволоділа самою навчальною діяльністю.
У межах викладання географії, разом із традиційними технологіями навчання, закладено величезні можливості для застосування комп’ютерних технологій, насамперед, загальнодоступних засобів MS Office: текстовий редактор MS Word, програми MS Power Point, MS Explorer, MS Photoshop, Windows Movie Maker, My test. Вважаю, що вчителю географії потрібно використовувати програму MS Map Point для впровадження геоінформаційних систем під час створення динамічних картографічних об’єктів.
Навчальний матеріал легше засвоюється і найдовше зберігається в пам’яті в тому випадку, коли учень не пасивно сприймає те, що говорить учитель, а активно діє під час вивчення матеріалу.
Пропоную прийоми навчання, які допомагають зацікавити учнів у вивчені географії, залучити їх до активної співпраці.
Використання презентацій в програмі Power Point
На будь-який урок створюю презентацію за темою уроку. Це можуть бути також спільні проекти всього класу чи певної групи учнів. Презентація відображає ключові моменти уроку, схеми, фрагменти карт, визначення. Завжди додаю фото по темі уроку: жанрові чи епізодичні. Це наглядно, добре запям’ятовується, можна щоразу відновити спогади чи повторити вивчене. До того ж фото завжди сприймаються позитивно, і несуть велике пізнавальне навантаження.
Робота з програмою Movie Maker
Ця програма дозволяє створювати кліпи. Наприклад, візьмемо перший ознайомлюючий урок по темі «Африка». Для того, щоб отримати перші уявлення про материк – показую кліп. На фоні традиційної африканської музики ми бачимо жанрові фотографії материка: природи, водного простору, людей, традицій та звичаїв. Це дуже наглядно. Добре запям’ятовується, завжди справляє позитивне естетичне враження, стимулює безліч запитань, на які шукаємо відповіді протягом теми. І загальне враження про материк завжди позитивне.

Тестова перевірка за ПК
Сьогодні досить актуально використовувати тестову перевірку знань й умінь учнів. Існують різні види тестів, але найсучасніша технологія – це використання персонального комп’ютера. Користуюся програмами “ADTester” та “Му Test” . Дані програми дають можливість швидко перевірити рівень знань учнів та об’єктивно оцінити їх знання. Дітей же приваблює новизна опитування, можливість відразу після закінчення роботи побачити свою оцінку. Ці програми дають можливість створити власні тести різного типу: вибрати одну правильну відповідь із запропонованих, множинний вибір, встановити відповідність, встановити послідовність дій, дати самостійну відповідь. А головне, після оцінювання дають можливість переглянути відповіді та знайти в них помилки.
Використання програми Jigcaw Puzzle Life.
Дуже цікаво відповідати на запитання, коли відповідь можна «скласти» за допомогою пазлів. Наприклад, пропоную дати відповідь на запитання: «Назвіть одного з характерних представників фауни Африки». Відповідь: слон. Учні за допомогою комп’ютера складають пазли і дають відповідь на запитання. Така форма роботи розвиває уяву, просторове орієнтування, логічне мислення. Фіксую лише кількість фрагментів, з яких буде складатися загальна картинка. Крім представників фауни це можуть бути і інші поняття: карти материка чи океану, представники флори чи населення, картинки побуту чи економічного розвитку країни чи континенту. Діти з задоволенням сприймають таку форму роботи.
Використання документальних та науково-популярних фільмів
Для успішного та цільового засвоєння навчального матеріалу використовую наукові та документальні фільми чи фрагменти з них. Наприклад, у 8 класі при вивченні гірської системи Карпат доцільно переглянути фільми «Карпати», «Ріки та водоспади Карпат»; у 6 класі на уроках з теми «Градусна сітка Землі» використовую фільми «Визначення широти», «Орієнтування на місцевості»; у розділі «Географічне пізнання Землі» доцільно переглянути фільми «Подорож Колумба» та «Фернанн Магеллан»; у 7 класі при вивченні теми «Антарктида» доцільно переглянути фільм «Північне сяйво», на уроках у 9 класі використовую фільми «7 чудес України», «Легендарні замки України». Після перегляду є обов’язковим обговорення матеріалу, співставлення його з відомими фактами та постатями. Висловлюється власна думка про переглянуте.
Органічно переплітаючи завдання медіосвіти з навчальними, розвивальними та виховними завданнями використовую прийоми: «Вірю-не вірю», «Викликаю асоціацію», «Географічна розминка», «Географічна лабораторія», «Географічний практикум», «Експрес-тести», «Картографічна лабораторія», «Випереджувальне домашнє завдання», «Бліц-опитування», «Проблемне питання», «Шпаргалка».
Головне завдання вчителя полягає не тільки в забезпеченні засвоєння кожною дитиною наукових знань, а й у тому, щоб кожна з них оволоділа самою навчальною діяльністю. Тобто, щоб кожен учень вчився вчитися.
Дидактичними можливостями інформаційно-комунікаційних технологій вважаю:
- індивідуалізацію навчального процесу;
- високий ступінь наочності під час вивчення географії;
- пошук необхідних ресурсів для занять (Інтернет тощо);
- можливість моделювання природних процесів і явищ;
- організацію групової роботи;
- забезпечення зворотнього зв’язку в процесі навчання;
- контроль та перевірку засвоєння навчального матеріалу.
У процесі роботи вибір способів використання ІКТ залежить від поставлених керівником дидактичних завдань. Комп’ютер у навчальному процесі виконує декілька функцій: він є засобом спілкування, створення проблемних ситуацій, партнером, інструментом, джерелом інформації, контролює дії учнів і надає їм нові пізнавальні можливості.
Висновки. Теоретичні концепції та моделі явища, котре сьогодні визначається як медіаосвіта, нині розробляють педагоги, журналісти, мистецтвознавці, соціальні педагоги, психологи, фахівці інших галузей знань, що засвідчує, що інтерес до медіаосвіти міжгалузевий, сталий, з гарними перспективами на майбутнє. А школу лише треба забезпечити інструментами, які дозволять використовувати медіаосвіту у навчально-виховному процесі: комп’ютерами, мультимедійними установками, інтерактивними дошками, ноутбуками та планшетами.
Список використаних джерел:
1. Гоне Ж. Освіта і засоби масової інформації / Ж. Гоне ; пер. з фр. -К., 2002. - 207 с.
2. Жижина М.В. Медиакультура: культурно-психологические аспекты. / Жижина М.В. – Москва: Вузовская книга, 2009. – 188
3. Зражевська Н. І. Масова комунікація і культура: Лекції / Зражевська Н. І. – Черкаси : Брама – Україна, 2006. – 172 с.
4. КОНЦЕПЦІЯ ВПРОВАДЖЕННЯ МЕДІАОСВІТИ В УКРАЇНІ 2010-09-29 Схвалено постановою Президії Національної академії педагогічних наук України 20 травня 2010 року, протокол № 1-7/6-150
5. Онкович Г. В. Медіаосвітні технології і компетентнісний підхід / Онкович Г. В. Реалізація європейського досвіду компетентнісного підходу у вищій колі України : матеріали методологічного семінару. – К. : Педагогічна думка, 2009. – С. 212.
6. Федоров А. В. Медиаобразование в России и Украине: сравнительны анализ современного этапа развития (1992–2008) // Федоров А. В. Медиаобразование имедиакомпетентность: слово экспертам /под ред. А. В. Федорова. – Таганрог : Изд-во Таганрог. гос. пед. ин-та, 2009. – С.201.
7. Recommendations Addressed to the United Nations Educational Scientific and Cultural Organization UNESCO. In Education for the Media and the Digital Age. Vienna: UNESCO, 1999, Р. 273-274. Reprint in : Outlooks on Children and Media. Goteborg: UNESCO & NORDICOM, 2001, P. 152. - С. 152.

Л.А.Бондаренко
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕДИАОБРАЗОВАНИЯ НА УРОКАХ ГЕОГРАФИИ, КАК ОДИН ИЗ МЕТОДОВ СОВРЕМЕННЫХ ПЕДАГОГИЧЕСКИХ ТЕХНОЛОГИЙ ДЛЯ ФОРМИРОВАНИЯ ЛИЧНОСТИ.
Аннотация: В статье анализируется эффективность использования информационно-коммуникационных технологий или медиаисточников в изучении наук цикла естествознания, во время использования которых решается целый ряд разноуровневых дидактических, воспитательных и развивающих заданий: социальные, информационные, коммуникативные, самообразования и развития и компетенции. Даны конкретные примеры использования медиаисточников на уроках географии, что создает условия для раскрытия естественных задатков учащихся, обеспечивает развитие личности естественным путем.
Ключевые слова: медиакультура, медиаобразование, медиадидактика, медиапродукт, медиаграмотность, медиапсихология, медиаобразовательные технологии, информационно-коммуникационные технологии, презентация, видеоклип.


L.A.Bondarenko
THE USE OF MEDIAEDUCATION IS ON LESSONS OF GEOGRAPHY, AS ONE OF METHODS OF MODERN PEDAGOGICAL TECHNOLOGIES IN FORMING OF PERSONALITY
Annotation: In the article an efficiency of the use of informatively-communication technologies or mediasources for the studying of natural sciences is analysed .The use of informatively-communication technologies or mediasources decides a number of didactic, educational and developing tasks of different level : social, informative, communicative, self-education , development and competence. The certain examples of the use of mediasources are given on the lessons of geography that creates conditions for opening of the natural possibilities of students, provides development of personality in natural way.
Key words: a mediaculture, mediaeducation, medialiteracy, mediapsychology, mediaeducational technologies, informatively-communication technologies, presentation, video clip.

Джерело: http://-
Категорія: Методичні матеріали | Додав: Никки (05.05.2014) | Автор: Бондаренко Людмила Анатоліївна E W
Переглядів: 823 | Рейтинг: 4.7/3
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Вхід
Пошук
Заробляй розумом
etxt.ru
Операції з WM
Обменник.ws » Автоматический обмен Webmoney, Privat24, WMZ, WMR, WMU, WME, WMB, WMG, без комиссии, пополнение картой visa, mastercard, обмен электронных денег webmoney, wmz на wmr
Block title
Copyright MyCorp © 2016
Сайт управляється системою uCoz