Павло Чубинський відомий в науковому світі як етнограф –
фолькльористта автор гімну "Ще не
вмерла Україна”.А як географ – краєзнавець – маловіддомий.Діяльність його тісно
пов‘язана з Російським географічним товариством, яке в той час відігравало
значну роль в науково – культурному житті Росії.Ще змалку Павло починає
захоплюватись епохою географічних відкриттів, мріє про далекі подорожі.Він
поступив в Петербурзький університет , на юридичний факультет, де й
познайомився з Георгієм Семеновим Тянь – Шанським, який в свою чергу знайомить
Чубинського з такими видатними географами як Миколою Пржевальським та Миколою
Миклухо – Маклаєм.Саме Миклухо – Маклай вмовив Чубинського всупити до
Російського Географічного Товариства і саме під впливом цього видатного
географа – дослідника, який вже в той час побував на Канарських островах та
Мадагаскарі, Чубинський починає серйозно захоплюватись економічною –
географією.Він мріє про експедицію на північ Росії і також плідно збирає
інформацію про етнографію та географію України.За те що Чубинський вступив у
революційно – літературну організацію його висилають в Архангельськ область де
він працює секретарем в місцевому суді.Але він не втрачає звязку з його друзями
та з Батьківщиною.Крім того на чужині він збирає цінні етнографічні
матеріали.Через 2 роки клопотанням Пржевальського його звільняють з заслання і
він повертається до нормальної роботи.
В своїх працях
він порушує питання використання природних багатств.Йому належить ідея
розоренння цілинних земель на півночі росії для збільшення посівних площ,
оскільки в той час перед царем постало питання забезпечення хлібом держави,
якого катастрофічно не вистачало.У 1866 році Географічне товариство нагороджує
чубинського медаллю " за полезные
труды”.В тому ж році
Чубинський бере участь у експедиції, що досліджує Печорськийй край там він
зібрав величезний матеріал про кліматичні умови Північно – Двінського басейну.
Павло
Чубинський завжди памятав Україну.Перебуваючи в Печорську він пише нарис про
народні правові звичаї в Україні.Пізніше він їде в експедицію по Україні та
Бесарабіії де Чубинський відвідав більш ніж 30 повітів.Він нагородженний
премією Академії наук в 1879р та премією міжнародного географічного конгресу в
Парижі, влітку 1875р.Крім того він є одним із організаторів Київського
географічного товарисва.
Помер Павло
Чубинчський 26 січня 1884 року і похований в Борисполі.