Словник з теми корисні копалини України
| 27.12.2010, 01:04 | |
| Словник Антрацит — дуже щільне і тому важке вугілля, вміст вуглецю в якому становить до 95 %. Утворюється в умовах регіонального метаморфізму, коли звичайне (кам’яне) вугілля зазнає ще більшого тиску, і не забруднює рук. Цей вид вугілля має найбільшу теплотворність — 7800– 8350 кКал/кг. Басейн корисних копалин — великі території, в надрах яких поширені поклади вугілля, нафти, газу, солей, сірки, різних руд, артезіанських вод. Басейни збігаються з великими прогинами й западинами в земній корі (звідси й назва — басейн). Буре вугілля — мінерал, утворення якого починається тоді, коли товща торфу перекривається осадовим шаром порід. Цей процес досить тривалий. Спочатку торф під тиском верхнього шару ущільнюється і його товща зменшується у 4–5 разів. Зникають мікроорганізми, припиняється процес гуміфікації, і починається процес вуглефікації, в результаті якого збільшується зміст вуглецю. Утворюється порода, яка вже втратила вигляд торфу, але ще не схожа на вугілля. Її називають лігнітом. З часом вона зазнає більших змін, стає темнішою. Це і є буре вугілля. Гірнича виробка — це кар’єри, шахти, штольні, канали, шурфи, бурові свердловини, які призначені для добування або дослідження корисних копалин чи геологічної будови. Дегазація — природне або штучне видалення газів з магми, вугільних пластів, нафти тощо. Кам’яне вугілля — осадова порода. Утворюється з подальшим опусканням шарів бурого вугілля на значну глибину. На нього діє збільшений тиск і підвищена температура. Коли остання досягає 260–300 °С, буре вугілля зазнає процесів метаморфізації і переходить у кам’яне вугілля. В результаті цього у вугіллі зменшується кількість водню і кисню, але збільшується відсоток вуглецю. Вугілля стає чорним і твердим, з матовим або скляним блиском. Нафта (від перс. нефт — «загорятись») — горюча масляниста рідина зі специфічним запахом, що складається з вуглеводнів та інших компонентів і є важливим видом корисних копалин. Вона складається з метанових, нафтенових, ароматичних, кисневих, сірчаних, азотних та інших сполук. Залежно від геологічного віку та насичення різноманітними хімічними сполуками нафта може мати колір від чорного до безбарвного, як, наприклад, в межах Дніпровсько-Донецької западини. За густиною виділяють важку (понад 910 кг/м куб), середню (871– 910 кг/м куб) і легку (870 кг/ м куб) нафту. У своєму складі вона має 15 % парафінів, близько 2 % асфальту та природних смол і розчинний газ. Серед домішок нафти більшу частину складають сполуки сірки, азоту і кисню, а метали лише — 0,03 %. Нафтогазоносний басейн — різновид паливних корисних копалин, природна суміш вуглеводневих та газоподібних домішок, що зосереджуються у резервуарних утвореннях серед гірських порід. Вуглеводні складають більш ніж 9/10 об’єму газового родовища. У їх складі найбільше метану, є етан, пропан, бутан. Домішками виступають такі речовини, як вуглекислий газ, сірководень, азот, гелій, аргон. Природний газ має ряд корисних властивостей: високу теплотворну здатність та малу відносну вагу. Все це робить його найбільш економічно вигідним видом палива, хоча є негативні властивості газу — його отруйність та вибухонебезпечність. Свердловина — гірська виробка діаметром 59–100 мм, яка утворена в результаті буріння. Поділяють на мілкі — до 200 м, середні — 4500 м, глибокі — до 6000 м і надглибокі — більше 6000 м. У свердловини виділяють устя (на поверхні землі), ствол і дно (забій). За положенням ствола свердловини поділяють на вертикальні, нахилені і горизонтальні. За призначенням поділяють на дослідницькі, експлуатаційні, для будівництва споруд і гірничотехнічні. Торф — гірська порода, органогенно-осадового походження. У болотах торф є основним продуктом неповного розкладання відмерлих болотних рослин. Крім відомого використання його як палива та добрива він є сировиною для одержання аміаку, дьогтю, воску, парафіну, оцтової кислоти, антисептиків тощо. Шахта — виробничий об’єкт, який здійснює добування корисних копалин за допомогою системи підземних виробок. Штольня — підземна гірнича виробка, що має вихід на поверхню схилу. Бувають розвідувальні й експлуатаційні, відкаточні, вентиляційні, водовідливні. Шурф — вертикальна (іноді) гірнича виробка, як правило, прямокутного перетину, що проведена з поверхні землі для пошуків і розвідки корисних копалин, інженерно-геологічних і гідрологічних досліджень. | |
|
| |
| Переглядів: 1490 | Завантажень: 1 | | |