Анотація власного

досвіду роботи з вихованцями

      У своїй роботі під час планування виховного процесу, керуючись Конституцією України, Конвенцією ООН про права дитини, законами України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту” Положенням про класного керівника  я постійно шукаю нових підходів у вихованні , які відповідали б потребам розвитку, формуванню соціально-активної і національно-свідомої особистості, здатної до саморозвитку і самовдосконалення.

        Головні завдання й мету виховання визначила разом з дітьми під час анкетування ще у травні, наприкінці 8 класу.( питання анкети див.додаток 1).

1.       Формування цілісного органу учнівського самоврядування , залучення всіх учнів класу до підготовки  класних та позакласних заходів.

2.       Створення в класі, атмосфери дружби, взаєморозуміння та підтримки.

3.       Виховання соціально адаптованої людини, тобто людини пристосованої до вимог суспільства, людини, що уміє працювати над собою.

4.       Розвиток почуття обов’язку та відповідальності,  виховання в дитині уміння жити в колективі, рахуватися з думкою колективу.

5.       Підвищувати свій освітній рівень через його відстеження по обліковій карті тематичного оцінювання , який дає можливість прогнозувати семестрові оцінки (див.додаток 2)

       Всю виховну роботу реалізую через принципи демократизації , гуманізації, психологізації навчально - виховного процесу. Мету виховання конкретизую через систему виховних завдань. При  цьому враховую психічні та фізіологічні особливості своїх вихованців, таку особливість колективу, як переважання у колективі хлопчиків у співвідношенні (14:5). Цим самим визначаю приоритетні напрямки для реалізації мети і принципів виховання.

      А саме:

 -   Моральне виховання.

           Виховання моральних якостей – головне завдання всього виховного процесу. Намагаюсь виховувати у дітей моральну чистоту , духовність, милосердя до людей. З вірою в кожного учня будую весь виховний процес. Перевагу при цьому надаю таким формам роботи ,які допомагають дітям стати активними учасниками виховного процесу, дають можливість оцінити свої та чужі вчинки в конкретних ситуаціях .Це такі форми роботи як:

Бесіди на морально-етичні теми, тренінги для окремих груп дітей: „Я і мої вчинки”, „Як уникнути конфлікту”, „Бережи честь з молоду”, бесіда-тренінг для дівчаток „Про дівочу гордість”, та індивідуальні бесіди „Дівчинка. Дівчина. Жінка”, тестування , розгляд психолого-педагогічних ситуацій і звичайно приклади поведінки конкретних , відомих дітям людей. Знайомство з порадами психолога Дейла Карнегі „Як завойовути друзів і впливати  на людей”.

-         Правове виховання  реалізую через виховні години, дискусії, формую правову культуру, виховую повагу до Конституції, державних символів, Законів України, профілактичні заходи щодо попередження правопорушень (переважно індивідуальні бесіди), групові бесіди , класні години з тем: „Кримінальна відповідальність та небезпека вживання алкоголю , наркотичних речовин”, круглий стіл на тему: „СНІД – невидиме зло” всі ці  заходи проводжу на основі довір´я  дітей і поваги  до їхніх особистостей; „его” і при постійній підтримці батьків.

-         Патріотичне виховання .

Я переконана що виховання  в учнів  свідомого почуття гордості за минуле своєї Батьківщини і впевненість за її майбутнє допоможе виховати свідомих громадян незалежної України. Під час науково-краєзнавчих експедицій  та походів вивчаємо минуле рідного краю, учні 9-Б класу є активними учасниками всіх краєзнавчих конкурсів та вікторин, беруть  участь у пошуковій роботі „Сторінки історії рідного краю”. Постійними є екскурсії до музеїв, як місцевого так і обласного краєзнавчого музею.

-    Національне виховання   здійснюю під час проведення походів стежками рідного краю, конкурсів-тренінгів  „Традиції мого народу живі і донині...”, досліджень походження власних імен та українських прізвищ; відвідування музею, та роботи з експозиціями,  присвячених німцям – колоністам; під час підготовки та участі  у науковій конференції „У витоків заселення рідного краю” , на основі науково - дослідницьких  пошукових робіт.

-   Сімейне виховання   це один з самих непростих і багатогранних напрямків виховання. З перших днів спілкування з батьками я намагаюсь вивчити сім´ю кожного учня  через анкетування, індивідуальні бесіди. Майже всі учні класу виховуються в повних сім’ях ,  лише двоє напівсиріт, саме цим  дітям приділяю  більше уваги. Контакти  з батьками будую за принципом „рівний з рівним”. Ніколи не викликаю батьків у гімназію , завжди запрошую їх поговорити і обов’язково запрошуючи батьків на співбесіду ставлю собі запитання „що я хочу отримати в результаті?” і впевнена , що ніколи не треба провокувати батьків на насильство по відношенню до дітей.

         Намагаюсь не підганяти сім´ю під педагогічний стереотип , а розглядаю їх як емоційний  організм , який є середовищем , де дитина проводить більшу частину свого часу.

         Класні батьківські збори завжди намагаюсь робити змістовними та корисними тому обираю такі теми: „Моральне виховання підлітків і взаємовідносини у сім´ї” , „Організація в сім´ї навчальної праці школяра. Допомога і контроль батьків , потреба в ньому”; круглий стіл за участю лікарів ТМО „Статеві відмінності і статеве дозрівання”.

-   Учнівське самоврядування   у класному колективі розглядаю не як спосіб звільнити класного керівника від його обов’язків і завантажити ними учнів , а як спосіб розширення діапазону діяльності дорослих і дітей. Принцип самоврядування класного колективу  „самі вирішили, самі зробили , самі відповідаємо”. Учнівське самоврядування має певну структуру (див. додаток 3).

        Актив класу формується за спільним вибором учнів і змінюється щороку, іноді не повним складом .

       На класних зборах заслуховуємо інформацію про роботу класної ради і плануємо роботу надалі . Плануючи нашу роботу ми з дітьми дотримуємось принципу „краще менше , але краще”. До підготовки КТС  залучаються всі учні заздалегідь поділившись на групи . Серед заходів слід відзначити тренінги „Людські стосунки”, „Якщо не можна але дуже треба”. ГКК „Про дівочу гордість та чоловічу гідність”,  „День іменинника” , бесіду-тренінг „Творимо майбутнє своїми руками”  підготовка  команди до туристичного КВК „Ми збираємось у похід” та інші. Я переконана , що саме колективні справи виховують рішучих, сміливих, готових на ризик людей, що не бояться  помилятися , це і є для дітей школою демократії.      

        Особливо дієвим в учнівському парламенті 9-Б є міністерство освіти. Для активізації якого ще в ІІ семестрі  7 класу спільно з дітьми ми розробили моніторингову карту відстеження успішності учнів класу (див.додаток 2).

        Що дає змогу і мені класному керівнику і учням відстежувати власний рівень навчальної компетентності  і дає можливість дітям прогнозувати семестрові оцінки. Картка – самоконтролю сприяє включення батьків в навчально-виховний процес і дає їм можливість контролювати навчальння  своїх дітей . Рівень навчальної компетентності учнів 9-б класу зріс. (див.табл.)

Порівняльна таблиця

учнів 9-Б класу за підсумками

річного оцінювання

           Працюючи з дітьми використовую поради В. О. Сухомлинського, у роботі з дітьми і батьками допомагає „Книга для батьків” А. Макаренка.

            Я переконана , що головна мета виховання – щаслива і освічена людина. З кожним роком діти стають дорослішими і я переконуюсь у правильності одвічної мудрості „малі діти – малий клопіт , великі діти – великий клопіт”. У старшому підлітковому віці зауваження , покарання не мають того результату як у молодших підлітків, доводиться частіше звертатись до психологів, соціологів. Через серію класних годин які разом становили одне  ціле : урок соціальної рефлексії „Толерантність поняття свій та чужий”, урок людських стосунків „Посмішка моя , де ти?”, виховна година „Мистецтво бути другом”, урок-тренінг „Вчимося спілкуватися”, ми разом з дітьми прийшли до висновку , що кожен з учнів класу – це значуща частинка великого організму – учнівського колективу 9-Б класу. Я переконалася , що виховувати дітей потрібно тільки через любов до кожного .