Відомий філософ Гегель писав: « Людина насамперед повинна виконати себе». Це означає – реалізувати себе, свою унікальну індивідуальність, своє уявлення про природу і суспільство, про Бога і людину. Потреба людини в самореалізації, особливо яскраво відчутна обдарованими людьми, - це основа духовних потреб людини. Людина, яка не зуміла реалізувати себе, завжди відчуває глибоку внутрішню незадоволеність життям, якою б зовні благополучною вона не була.

Самореалізуватись прагнуть як дорослі так і діти . Останні мабуть більше. Усе життя  дитини – від народження до громадської зрілості – є розвиток її незалежності і самостійності. Саме на ці сторони суспільного життя особистості звертає увагу сьогоднішня педагогічна наука. Основною технологією, в основі якої лежать ці принципи є технологія саморозвитку Марії Монтессорі. Звертання дитини до вчителя: «Допоможіть мені це зробити самому» - девіз педагогіки Монтессорі.

Ми вчимо дітей розуміти процеси, пояснювати явища, моделювати ситуації. МИ повинні це робити так, щоб дитина відчувала себе значущою частиною навчально – виховного процесу.

Проблеми сучасної освіти полягають у тому, що знання, вміння і навички, які формуються у школярів, не передбачають подальшого їх застосування в різних сферах суспільного життя. У зв’язку з цим пріоритетного значення надається сьогодні компетентнісній освіті, яка забезпечує відповідність особистості випускника сучасним вимогам суспільства.

Отже виходячи з цього можна говорити про основну місію школи – виведення особистості учня в режим самовдосконалення

До такого т якісно нового результату освіти, виховання й розвитку учнів приводить закономірна зміна цілей, змісту, методів, форм організації педагогічного процесу.

Саме інтерактивні технології, зокрема технологія саморозвитку особистості, забезпечать якісно новий результат педагогічного процесу. Завдяки їх впровадженню у школярів формується життєва компетентність, готовність до самореалізації в різних сферах суспільного життя.

Кожна особистість має внутрішній потенціал для саморозвитку і самовдосконалення. Психолог Е. Еріксон звернув увагу га те, що існування людини залежить від трьох процесів організації, які доповнюють один одного: це – біологічні процеси організації живих систем; психічні процеси, що організують індивідуальний досвід особистості; суспільні процеси культурної організації зв’язаних між собою людей..

За Еріксоном особистість проходить кілька стадій розвитку:

1.                           Вік немовляти (0-1) дитина знаходиться у зоні соціальних відносин з мамою, у цей період відбувається формування таких полярних якостей, як довіра та недовіра до оточуючого світу., результатом прогресивного розвитку є енергія  та життєва радість.

2.                           Ранній вік (1-3)зону соціальних відносин дитина поділяє з батьками, формуються такі полярні якості, як самостійність – сором та сумніви, а результатом прогресивного розвитку є незалежність особистості.

3.                           Дошкільний вік (3 -6). Зону соціального спілкування дитина поділяє з батьками, братами та сестрами. Формуються такі полярні якості, як ініціативність –пасивність та вина. Результатом прогресивного розвитку є цілеспрямованість.

4.                           Предпубертанний період (6 -12). Дитина вступає у зону соціальних стосунків з сусідами та школою.. Формуються такі полярні якості, як компетентність та неповноцінність, дитина оволодіває певними знаннями та вміннями, саме вони і є результатом прогресивного розвитку.

5.                           Юність (13 -18) дитина вступає у відносини з однолітками, формуються такі полярні якості, як ідентичність та невизнання, а результатами прогресивного розвитку є самовизначення, вірність та надійність.

6.                           Рання дорослість зоні спілкування друзі, рідні. Формуються такі якості як душевна теплота та розуміння й довіра, властиве формування почуття близькості або ізоляції.

7.                           Дорослість. Властива продуктивність, цілеспрямованість, залежно від соціальних умов може з’явитися збіднення особистого життя та регресія.

8.                           Зрілість. Чітко постає запитання: Чи задоволений я прожитим життям? З’являється почуття завершеності чи ні , повноти досягнутих цілей чи навпаки, може сформуватися почуття відчаю чи цілісності.

На різних стадіях індивідуального розвитку людина залишається особистістю. Особистість – це цілісна структура, яка проявляється в різноплановій діяльності, спрямованій на пізнання і перебудову себе і оточуючого світу.

Особистість вчителя також здатна до постійного пошуку і як наслідок саморозвитку. Не забуваємо, що той досягне найкращих результатів у свої діяльності – хто зуміє показати оточуючим свою неповторну і прекрасну особистість. Звертаємо вашу увагу на чинники, що стимулюють саморозвиток вчителя тобто індивідуальний розвиток педагога:

·         Шкільна методична робота

·         Навчання на курсах

·         Приклад і вплив колег

·         Організація праці в школі

·         Увага до цієї проблеми керівників

·         Довір’я

·         Новизна діяльності, умови роботи

·         Заняття самоосвітою

·         Інтерес до роботи

·         Зростаюча відповідальність

·         Можливість отримати визнання в колективі

Формуванню індивідуальної професійної компетентності сприяють саме ці риси, а от стримують їх чинники, які перешкоджають саморозвитку вчителів:

• Власна інерція
• Розчарування внаслідок попередніх невдач
• Відсутність підтримки і допомоги з боку керівників
• Ворожість оточуючих (заздрощі, ревнощі), які погано сприймають ваші зміни і тяжіння до нового
• Неадекватний зворотній зв'язок з членами колективу і керівниками, тобто відсутність об’єктивної інформації про себе
• Стан здоров’я
• Недостатня кількість часу
• Обмежені ресурси, скрутні життєві обставини

(схема на дошці)

Ми всі працюємо над однією проблемою – формуємо особистість. Основою нашої роботи є той фундамент знань який ми закладаємо в дитині. При цьому важливі: єдність дій заради єдиних цілей, прагнення – головне, відповідальність, здібності кожного – для спільної мети, формуємо сильного лідера, при цьому ми повинні при мінімумі затрат отримувати максимум результату, при цьому не забувати, що якщо ми будемо робити для себе а не для когось, тоді отримуємо максимальний результат.

Для організації педагогічного процесу на основі реалізації принципу саморозвитку важливо ознайомитися з основними характеристиками психічного розвитку учнів різного віку. Керуючись цими знаннями ми зможемо керувати саморозвитком учнів різних вікових груп

Для підлітків (11-14) років важливо враховувати те що:

1. Для дітей цієї вікової групи характерне відчуття дорослості – це специфічна форма самосвідомості, становлення готовності дитини до дорослого життя, відчуття своїх можливостей у різних сферах.
2. Провідна діяльність – це інтимно – особистісне спілкування з однолітками. У процесі спілкування відбувається пізнання іншої людини та самопізнання. У сензетивний період формуються якості характеру виховуються вольові риси особистості.
3. Основні мотиви діяльності – соціальні, вольові, пізнавальні. Акцент переноситься на соціально – значущі види діяльності – трудові, організаторські, бізнес – економічні, творчі.
4. Основна ознака розумового розвитку – поява абстрактно – логічного мислення, інтелектуалізація всіх вищих психічних функцій, збільшується продуктивність пізнавальних процесів.

Використання технології саморозвитку має право на реалізацію саме під час навчання дітей цієї вікової групи, вона спирається не тільки на пізнавальний інтерес, а робить ставку на потреби особистості в самовдосконаленні. Використання цих потреб для мотивації навчання розкриває значні резерви підвищення якості шкільної освіти.

У старшій школі продовжується формування домінанти самовдосконалення. Як правило до цього моменту визначені ефективні індивідуальні стилі й методи навчальної діяльності, що найбільш відповідають структурі особистості кожного учня. Тому в школі ІІІ ступеня створюються умови для участі школяра в різних варіантах предметних методик та технологій. Вони забезпечують ефективну діяльність , у якій формуються різні вміння й навички самовдосконалення.

Традиційні методи і прийоми навчання оптимально доповнюються й доповнюються технологічними підходами, адекватним загальній концепції розвитку школи. У старших класах їх перелік доповнюється методами вільного вибору варіативних елементів навчання, профільною освітою, діалогічними методиками, заліково – семінарськими формами, самоосвітою.

      Марія Монтессорі своєю технологією саморозвитку відкрила «секрет дитинства» а ми повинні продовжувати далі його розкривати