Клімат України

    Клімат – це багаторічний режим погоди в даній місцевості, зумовлений географічними умовами.

    Клімат має величезне значення, оскільки під впливом основних факторів кліматоутворення – тепла, вологи, тривалості світлового дня – формується відповідна рослинність. З рослинами тісно пов’язанні тварини. Господарська діяльність людини також обумовлюється кліматичними факторами. В більш сприятливих кліматичних умовах вища щільність населення, концентрація промисловості.

    Україна розміщена в основному в помірному тепловому поясі. Клімат її в цілому помірно-континентальний, лише на Південному березі Криму клімат субтропічний, середземноморського типу. В Закарпатті клімат також м’який, з теплою малосніжною зимою і дощовим літом.

    Загальною закономірністю клімату України є зростання його континентальності з заходу на схід і близька до широтної зональності у розподілі температури, вологості та опадів. Це пов’язано з різною віддаленістю західних і східних районів від Атлантичного океану. Основними кліматоутворюючими факторами є:                                                                                                                                                                                 

<!--[if !supportLists]-->1)    кількість сонячної радіації<!--[endif]-->

<!--[if !supportLists]-->2)    циркуляція атмосфери<!--[endif]-->

<!--[if !supportLists]-->3)    підстилаючи земна поверхня<!--[endif]-->

    Сонячна радіація (надходження сонячного тепла до поверхні Землі) є одним з визначальних факторів клімату. Сумарна сонячна радіація на території України за рік становить від 398 – 406 Дж /см² у північних і південно-східних районах до 560 – 561 Дж / см² на Південному березі Криму. Більша частина сонячної радіації припадає на теплий період року, особливо на травень – вересень.

    Циркуляція атмосфери – другий важливий фактор кліматоутворення. Рівно ний характер рельєфу сприяє вільному пересуванню повітряних мас з різними властивостями – теплих і холодних, сухих і зволожених.

    Циклони – це висхідні атмосферні вихрі із зниженим атмосферним тиском у центрі і з вітрами від периферії до центру.

    Антициклони – низхідні атмосферні вихрі із замкненою областю підвищеного тиску в центрі, від якого вітри дмуть до периферії.

    Для території України в цілому характерний антициклональний стан атмосфери: днів з антициклонами більше (235), ніж з циклонами (130), що пояснюється меншою рухливістю антициклонів.

    Підстилаюча земна поверхня має значний вплив на погодні процеси і на клімат. Гори, височини затримують вітри, впливають на розподіл опадів. Ліси сповільнюють рух повітря в нижніх шарах атмосфери; в степу, навпаки, повітряні маси рухаються з великою швидкістю. Сніговий покрив відбиває до 94% сонячної радіації, внаслідок чого взимку поверхня України ще більше охолоджується. Трава, грунт відбиває 26% сонячної радіації.

    Основні метеорологічні елементи

    Температура повітря в Україні змінюється залежна від надходження сонячної радіації. Середня річна температура на території нашої країни на півночі становить +6...+7° і на півдні +12°...+13°С.

    Найхолодніший місяць – січень, найтепліший – липень. У західній частині України тепловий вплив повітряних мас, що формуються над Атлантичним океаном і Західною Європою, більший, ніж на східній.

    Найвищу температуру зафіксовано на південному сході країни, в районі басейну Сіверського Дінця (+41°C).

    Опади розподіляються на території України нерівномірно. Кількість х змінюється залежно від пори року, рельєфу, географічного положення місцевості та інших факторів.

    Найбільше опадів випадає у гірських районах Карпат (в окремих районах понад 1500мм), найменше – на узбережжях Чорного та Азовського морів (близько 300 – 350мм).

    Атмосферні опади – це вода в краплинно-рідкому або в твердому стані, яка випадає з хмар у вигляді дощу, мжички, снігу, крупи або осідає безпосередньо з повітря на поверхню Землі у вигляді туману, роси, інею, ожеледі тощо.

    Сніговий покрив у Поліссі та Лісостепу утворюється у середині листопада, у степовій зоні – на початку грудня, у Кримських горах – наприкінці листопада на початку грудня, у Карпатах – ще раніше.

    Несприятливі метеорологічні явища

    Грози в Україні спостерігаються переважна з квітня по вересень, на узбережжях морів – у жовтні, листопаді, зимою грози бувають дуже рідко. Середня кількість гроз на рік 25-30, у південних районах кількість їх зменшується до 15-20, а у гірських районах зростає до 30-40. Інтенсивні і тривалі грози найчастіше спостерігаються під час проходження атмосферних фронтів.

    Град в Україні у середньому на рік буває 1-2 дні, у горах 4-6 днів, у степових районах його часто не буває зовсім. Найчастіше він випадає у травні – червні. Випадання граду, як правило, супроводжується значним зниженням температури повітря ( на 6-8 град. ). Град завдає значної шкоди сільському господарству.

    Тумани в Україні найчастіше бувають у холодний період року ( особливо в грудні – лютому ) .

    Утворення туману взимку зумовлюється охолодженням теплого вологого повітря, що надходить з Атлантичного      океану та Чорного моря, значний вплив мають також місцеві умови – рельєф, температура  вологість повітря.

    Ожеледиця утворюється у холодний період року при температурі нижче 0...–3°С. Найчастіше вона буває на Донецькому кряжі, Приазовській височині (на рік приблизно 30 днів), а також у Карпатах та Кримських горах. Загальна тривалість ожеледиці коливається від 15 хв до 15 діб, середня – близько 12 год.

   Суховії в Україні спостерігаються у квітні – вересні, з максимумом у серпні. Виникають при підвищенні температури повітря понад +25°С, зниженні відносної

вологості до 30% і швидкості вітру понад 5 м/c.