Транспорт є
галуззю, яка знаходиться на стику виробничої сфери і сфери послуг. Він не
створює ніяких матеріальних цінностей, а забезпечує перевезення вантажів і
людей, розвиваючи зв'язки між підприємствами, галузями, регіонами. Його ще
називають "кровоносною системою економіки", бо він є необхідною
умовою функціонування господарства.
Транспорт поділяється на вантажний і пасажирський, залежно
від того, які об'єкти ним перевозяться. Вантажний транспорт забезпечує
виробничі зв'язки між підприємствами і доставку населенню продуктів споживання;
основними показниками ефективності його роботи є вантажоперевезення
(кількість перевезених за рік вантажів у тоннах) і вантажообіг (добуток
обсягу перевезеного вантажу на відстань перевезень (т • км)).
Пасажирський транспорт забезпечує перевезення населення;
його основними показниками є пасажироперевезення (кількість пасажирів,
перевезених за рік) і пасажирообіг (добуток кількості пасажирів на
відстань перевезень, вимірюється у пасажирокілометрах).
Виділяють такі види транспорту: залізничний, автомобільний,
трубопровідний, морський, річковий, авіаційний.
Залежно від середовища переміщення їх групують у наземний,
водний і повітряний транспорт.
Кожен з них має свою специфіку. Для забезпечення роботи господарства
країни всі види транспорту повинні бути взаємопов'язані, працювати злагоджено.
Сукупність усіх видів транспорту, об'єднаних між собою транспортними мережами
(дорогами) і вузлами, в яких відбувається обмін вантажами і пасажирами,
називається транспортною системою.
Перше місце за вантажообігом і пасажирообігом серед усіх
видів транспорту в Україні займає залізничний. Він виконує важливу роль
як у внутрідержавному, так і міждержавному сполученні на далекі відстані.
Довжина залізниць в Україні становить 22,5 тис. км, майже 2/5 з них -
електрифіковані. Середня щільність шляхів - 37 км залізничних колій на 1 тис.
км2 території. Найбільша щільність залізниць у Донбасі, Придніпров'ї та
західній частині України.
Перші залізниці в Україні були побудовані між містами
Перемишль - Львів (1861 р.), Одеса - Балта (1865 р.), Балта - Жмеринка - Київ
(1870 р.), Львів - Волочиськ - Жмеринка (1871 р.).
Найважливіші залізничні магістралі України нині — Київ -
Фастів - Козятин - Здолбунів - Львів - Чоп; Фастів - Знам'янка -
Дніпропетровськ - Донбас; Київ - Полтава - Харків; Кривий Ріг - Запоріжжя -
Донбас; Харків - Донбас; Харків - Запоріжжя - Севастополь, а також ті, що йдуть
до морських портів та державних кордонів країни. Найбільші залізничні вузли - Київ,
Львів, Харків, Дніпропетровськ, Знам'янка, Ясинувата, Запоріжжя. Найбільш
завантаженими в Україні є колії Донбасу і Придніпров'я, де в структурі
перевезень переважають вугілля, залізна і марганцева руди, метал. Крім того,
залізницями перевозиться значна кількість будівельних матеріалів та зерна.
В межах України функціонують Львівська, Південно-Західна,
Одеська, Придніпровська і Донецька залізниці. Усі вони виконують значний обсяг
внутрішніх та експортно-імпортних перевезень, а на Львівській залізниці
сформувалися потужні залізничні вузли, що працюють на країни Центральної і
Західної Європи (Львів, Ковель, Чоп). Традиційно українські залізниці виконують
транзитні перевезення вантажів із Росії до чорноморських портів України та в
країни Європи. Надзвичайно важливе значення лінії Хутір Михайлівський - Київ -
Львів - Чоп у міжнародних пасажирських перевезеннях з Москви в Чехію,
Словаччину, Угорщину, країни Балканського півострова.