Внутрішня будова Землі.
| [ Викачати з сервера (58.0 Kb) ] | 04.12.2010, 00:22 |
| Тема: Внутрішня будова Землі. Мета: навчити учнів називати суттєві ознаки понять «літосфера», «земна кора», «мантія», «ядро», розповідати про особливості внутрішньої будови Землі; розвивати просторове уявлення, уміння створювати образ об'єкта, виховати прагнення учнів до розвитку власного кругозору. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник географії, атлас, глобус Землі, схема «Внутрішня будова Землі», схема «Будова земної кори». Хід уроку І. Організаційний момент Учитель повідомляє учням тему та мету уроку. ІІ. Актуалізація опорних знань учнів Бесіда за запитаннями 1. Які корисні копалини ви знаєте? 2. Хто займається їхніми пошуками? 3. Як утворюються корисні копалини? 4. Для чого людині необхідно знати про внутрішню будову нашої планети? III. Мотивація навчальної діяльності Вступне слово вчителя Вивчаючи географію, ви дізналися про історію відкриття земних просторів, розкрили таємниці створення карт. Зараз вона запрошує вас заглянути в «серце» нашої планети — земні надра, дізнатися про процеси, що тут відбуваються, і їхній вплив на зовнішній вигляд Землі. IV. Пояснення нового матеріалу Учитель пропонує учням відкрити с. 27 підручника й звернути увагу на мал. 27 «Внутрішня будова Землі». Учні працюють із малюнком і відповідають на запитання: 1. Із яких оболонок складається планета? 2. У якій послідовності вони розташовані, починаючи із земної кори? 3. Із яких частин складається ядро? Вислухавши відповіді учнів, учитель пропонує розрахувати радіус Землі; 3471 км (потужність ядра) + 2850 км (потужність мантії) + 50 км (середня потужність земної кори) — 6371 км. Розповідь учителя Зрозуміло, наші підрахунки приблизні. Тепер розрахуємо, скільки днів нам знадобилося б, щоб дістатися центру планети, просуваючись зі швидкістю 40 км на день: 6371: 40 = 159, 27 днів (понад п’ять місяців). Тепер спробуємо здійснити уявну подорож у земні глибини й дослідити їх. Рухатися земною корою досить непросто, ваші спостереження показують безперервне підвищення температури в середньому на 1° через кожні 33 м. На глибинах у кілька десятків кілометрів речовина земної кори починає плавитися. Тут розташовується шар в'язкої або пластичної мантії, що називається астеносферою. Верхня частина мантії разом із земною корою утворюють літосферу — тверду оболонку Землі. Дослівно ця назва перекла-1 дається з грецької як «кам'яна оболонка». Вона становить менше ніж 1 % : від об'єму Землі. Потужність літосфери коливається від 50 до 200 км, наш шлях тут зайняв би від півтора до п'яти днів. Далі температура підвищується, досягаючи на межі з мантією 600-800 °С під материками й 150—200 °С під океанами, де земна кора тонша. Ми в мантії, її можна порівняти з величезною піччю, де постійно плавляться речовини, що складають мантію й земну кору. Тиск зростає, це приводить до того, що розплавлена речовина набуває не тільки властивостей рідини але й твердого тіла. Температура досягає 2000 градусів, але це не межа.. Поринаємо в ядро. Хоча воно становить більше ніж половину земного радіуса (по ньому вам довелося б рухатись близько трьох місяців), але за об'ємом ця внутрішня частина не перевищує п'ятої частини планети. Рух ускладнюють величезні тиск і температура. Вона сягає 4000—6000 °С, а деякі вчені вважають, що температура в центральних частинах ядра становить 6000 °С (приблизно така ж температура й на поверхні Сонця). Ядро можна назвати маленьким сонцем усередині Землі. Проводимо аналіз: виявляється, ядро металеве, воно складається із заліза й нікелю, причому в зовнішньому ядрі метали розташовані в рідкому стані, а у внутрішньому — у твердому, адже речовина тут розташована під величезним тиском. Далі учні складають таблицю (це можна робити під час розповіді вчителя). Внутрішня частина Землі Потужність, об’єм Температура Склад і стан речовини Мантія Ядро Хвилинка розвитку пам'яті Учитель пропонує варіант запам'ятовування довжини земного радіуса: перша цифра—.6, друга — удвічі менша, третя — 6 плюс 1, а остання — 1. — Запропонуйте власний варіант запам'ятовування (це може бути яка-небудь лічилка). Розповідь учителя Земна кора становить найбільший інтерес для географії, вона виходить безпосередньо на поверхню планети й контактує з повітрям, водою та живи ми організмами. Земна кора дійсно нагадує кірку, адже на початку вона утворилася в результаті остигання розплавленої речовини планети. Потім вона розвивалася, переплавляючись у «печі» мантії, поки не утворився той шар Землі, із яким ви зараз познайомитеся. Будова земної кори в районах материків і океанів відрізняється. У зв'язку із цим розрізняють материковий, океанічний і перехідний її типи. Робота з підручником Учитель пропонує учням відкрити с. 27 підручника, звернути увагу на мал. 27 і відповісти на запитання: 1. Яка потужність різних типів земної кори? 2. Які шари містить материкова кора? Океанічна? Перехідна? Після того як учні дадуть відповіді на запитання, відбувається пошукове читання підручника. Учні Мають прочитати матеріал про потужність земної кори в різних районах земної кулі, осадовий, гранітний і базальтовий шари земної кори, поширення материкового, океанічного й перехідного (субконтинентального і субокеанічного) типів земної кори. Робота за варіантами Учитель об'єднує учнів у три варіанти — за кількістю типів земної кори, потім зачитує стислі характеристики різних типів. Завдання учнів — піднімати руку, коли йтиметься про тип кори, що відповідає їхньому варіанту. 1. Це найбільш потужний тип кори. 2. Цей тип кори формується під океаном. 3. У цьому типі кори відсутній гранітний шар. 4. Цей тип кори формується в прикордонних зонах між суходолом й океаном. 5. Це найтонший тип кори. 6. Цей тип кори формується в районах материків. Міні-конкурс Учні об'єднуються в кілька труп журналістів, кожна з яких готує запитання для інтерв'ю у вченого (геофізика), що займається вивченням внутрішньої будови Землі. Після закінчення роботи учні читають свої запитання. Учитель визначає кілька запитань, після чого в класі відбувається голосування, яке дозволяє визначити-групу-переможницю. V. Підсумки уроку Завдання Намалюйте схему «Внутрішня будова Землі». Укажіть назву й товщину кожної з внутрішніх частин Землі. Підберіть кольори таким чином, щоб було зрозуміло, яка з них має найвищу температуру. Гра «Холодно — тепло — гаряче» Учитель видає одному з учнів картку з назвою внутрішньої частини Землі та її характеристикою. Решта учнів мають відгадати назву, ставлячи навідні, запитання. VI. Домашнє завдання 1. Прочитати текст підручника [5] § 10, [7] § 17. 2. Деякі вугільні шахти в Україні мають глибину 1000 м і більше. Підрахуйте, яка температура може бути в шахті завглибшки 1000 м, якщо температура на поверхні 0 ºС (насправді температура нижча за рахунок роботи вентиляції). 3. Скласти кросворд за темою «внутрішня будова Землі». | |
|
| |
| Переглядів: 4237 | Завантажень: 487 | Коментарі: 1 | | |