6-2-29ОСНОВНІ ФОРМИ РЕЛЬЄФУ ЗЕМЛІ: ГОРИ І РІВНИНИ (КОМБІЙОВАНИЙ УРОК)
| 14.08.2009, 16:24 | |
| Мета: закріпити поняття «рельєф», «гори», «рівнини»; сформувати знання про класифікацію гір та рівнин за певними ознаками; продовжити формування навичок аналізу фізичної карти світу та України; розвивати уважність, кмітливість, цікавість. Обладнання: підручник, атлас, різнокольорові картки 5х 5см (зелені, коричневі). Тип уроку: засвоєння нових знань. Очікувані Після цього уроку учні зможуть: результати, називати основні форми рельєфу Землі; види гір і рівнин за висотою, походженням, віком утворення; визначати географічне положення гір і рівнин, їх висоту і приблизний вік; показувати номенклатуру з теми. ХІД УРОКУ I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ «Третій зайвий». Учитель може запропонувати таку форму перевірки знань (як фронтально, так і індивідуально). У наведених прикладах підкреслити «зайве» слово. 1. Землетрус, вулкан, річка. 2. Ключевська Сопка, Везувій, Говерла. 3. Вивітрювання, вулканізм, магматизм. 4. Гейзери, грязеві вулкани, гарячі джерела. 5. Фізичне, музичне, хімічне вивітрювання. 6. Жерло, кратер, епіцентр. 7. Тихоокеанський сейсмічний пояс, Альпійсько-Гімалайський, Атлантичний. 8. Землетрус, гіпоцентр, рівнина. 9. Яр, бархан, балка. 10. Гора, дюна, бархан. Т ер мікологічний диктант. Ураховуючи те, що на попередніх уроках учні вивчили багато термінів і понять, доцільно запропонувати таку форму повторення. Учитель пропонує записати під номерами певні географічні терміни і поняття. Потім читає визначення цих понять в іншій послідовності. Учні записують відповіді у вигляді цифрового ряду. Терміни і поняття, які учні записують у зошити. 1. Землетруси 2. Сейсмічні пояси 3. Вулканізм 4. Вивітрювання 5. Балка 6. Бархан 7. Ерозія 8. Дюна 9. Рельєф 10. Яр Визначення термінів і понять. — Підземні поштовхи і коливання земної кори. — Сукупність процесів і явищ, пов'язаних із переміщенням магми до поверхні Землі й застиганням на ній. — Яр у минулому. — Нанесені вітром пагорби сипучого піску з асиметричними схилами. — Намиті водою та навіяні вітром піщані пагорби й пасма. — Райони найбільшого поширення струсів земної кори. — Процес руйнування та зміни гірських порід на земній поверхні під впливом зовнішніх сил. — Руйнування гірських порід і ґрунтів текучими водами й вітром. — Глибока вимоїна в ґрунті, що утворилась під дією текучих вод. — Сукупність усіх нерівностей на земній поверхні. Відповідь: 1, 3, 5, 6, 8, 2, 4, 7, 10, 9. III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Слово вчителя. Вже точно відомо, якщо розрівняти всі материки, то поверхня планети опиниться під водою на глибині 2450 м. А це зробить життя людей на Землі просто неможливим. Таким чином, людям потрібна «нерівна» планета, з усіма її горбами й западинами, горами й рівнинами. Вам вже відомо, що форми рельефа за розмірами можуть сильно відрізнятись між собою. Найбільші з них — материки і океани, це — планетарні форми рельєфу. На них розташовані менші за розмірами — гори й рівнини, які називаються основними формами рельєфу. Саме їх ми будемо сьогодні вивчати. IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ Проблемне запитання. Кам'яне обличчя нашої планети змінюється протягом тисяч і мільйонів років. Так що ж змінює цей вигляд? Висловте свої припущення. Метод «Мікрофон». Правила проведення: говорить лише той учень, який тримає у руках уявний мікрофон (ручка, лінійка, чупа-чупс тощо), припущення учнів не оцінюються, ніхто не має права перебивати учня, який взяв слово. Висновок: рельєф формується внаслідок взаємодії внутрішніх і зовнішніх сил (учні записують висновок у зошит). Робота з фізичною картою півкуль. Розгляньте уважно карту. На ваш погляд, яка основна форма рельєфу — гори чи рівнини — займає більшу площу на Землі? (Правильна ідповідь — рівнини.) Яким кольором позначені на карті рівнини? Чому не одним, а кількома? Висновок: рівнини різняться між собою за висотою: низовини, височини, плоскогір'я. Далі учні за допомогою вчителя починають складати в зошитах схемоконспект за темою «Основні форми рельєфу». — Чим, на ваш погляд, відрізняється зображення на карті Східноєвропейської та Західносибірської рівнин? Чому? Учнів потрібно підвести до висновку про те, що рівнини відрізняються за зовнішнім виглядом. Доцільно звернутись до зображення горбистої та плоскої рівнини в атласі. Учитель продовжує разом з учнями складати схемоконспект. Метод «Ґроно». Мабуть, важко уявити на рівнині справжню гору. Запишіть та накресліть у вигляді ґрона всі слова, із якими у вас асоціюються гори. Наприклад А тепер спробуйте самостійно дати визначення терміна «гори». Після прослуховування відповідей учитель пропонує продовжити складання схемоконспекту, записавши найбільш повне визначення. Завдання. Учитель вивішує на дошці два малюнки, на яких зображено будову складчастих і брилових гір, пропонує порівняти їх, звернути особливу увагу на залягання гірських порід, визначити відмінності. 1. Який малюнок відповідає складчастим горам, який — склад-часто-бриловим? 2. Як, на ваш погляд, утворились складчасті гори? Складчасто-брилові? 3. За якою ознакою, крім висоти, розрізняються гори? Учні продовжують складання схемоконспекту. Завдання для самостійної роботи. 1. Знайдіть у тексті параграфа третю ознаку, за якою відрізняються гори (за віком), занесіть необхідну інформацію в схемоконспект. 2. Чи можна за зовнішніми ознаками, висотою гір приблизно визначити їх вік? Поясніть. Завдання. — Як відомо, поодинокі гори зустрічаються нечасто. Гори складаються із хребтів, між якими розташовані гірські долини. Намалюйте, як ви це собі уявляєте. Після вибіркової перевірки учитель знайомить учнів із поняттями «гірськавершина», «гірськийхребет», «гірська долина», «ущелина» тощо. V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ «Кольоровий диктант. Учні мають картки двох кольорів: зеленого, що відповідає рівнинам, та коричневого, що відповідає горам. Учитель називає певні терміни, поняття, географічні об'єкти вивченої теми. Якщо поняття належить до рівнини, учні піднімають зелений квадрат, якщо до гір — коричневий. Наприклад 1. Низовина 2. Західносибірська 3. Гімалаї 4. Вершина 5. Підніжжя 6. Височина 7. Східноєвропейська 8. Складчасті 9. Плоскогір'я тощо «Закодоване слово». Учитель повільно читає ряд слів, які учні уважно слухають або записують. Після прослуховування, за сигналом учителя, учні промовляють слово, що утворилось із перших літер запропонованих слів. Бажаючі не тільки називають слово, а й розповідають про нього все, що знають. Наприклад 1. Град, осінь, річка, ананас. 2. Гірчиця, іній, молоко, абетка, лимон, автобус, їжа. 3. Парта, індик, книга. VI. ПІДСУМОК УРОКУ — Про що нове ви дізнались на уроці? Чого навчилися? VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Опрацюйте відповідний текст параграфа підручника, принесіть на наступний урок контурні карти. | |
|
| |
| Переглядів: 5216 | Завантажень: 2 | Коментарі: 3 | | |