Визначення напрямків на місцевості, плані та карті.
[ Викачати з сервера (60.5 Kb) ] | 26.09.2010, 07:31 |
Тема: Визначення напрямків на місцевості, плані та карті. Мета: навчити учнів розповідати про різ¬ні способи орієнтування на місцевості та за планом, визначати напрямки на місцевості, азимут за допомогою компаса й транспортира; розвивати спостережливість, кмітливість; виховати цікавість до географічної науки в практиці. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. Обладнання: підручник географії, атлас, різні за охопленням території карти, план місцевості, компас, гномон. Хід уроку І. Організаційний момент Учитель повідомляє учням тему та мету уроку. II. Актуалізація опорних знань учнів Завдання Чи відомі вам випадки, коли люди не могли знайти дорогу в незнайомій місцевості? Як би ви порадили діяти в такій ситуації? (Учитель малює на дошці основні й проміжні сторони горизонту, але не підписує напрямки, за¬вдання школярів — пригадати й підписати їхні назви.) III. Мотивація навчальної діяльності Вступне слово вчителя Колись ви вчили абетку й таблицю множення. Ви знали, що той, хто не навчиться писати та рахувати, стане зовсім безпомічним у сучасному світі. Але крім книг і документів, комп'ютерів та іншої техніки, нас оточує світ природи. Цей світ є не менш складним і більш важливим для нас, адже ми його частина. Нам необхідно навчитися орієнтуватися в ньому. Не навчив¬шись визначати своє місце розташування, знаходити напрямок руху, ко¬ристуватися компасом, ви будете безпорадними у світі лісів, степів, річок, озер, гір і рівнин. IV. Пояснення нового матеріалу Розповідь учителя У тварин, як і в давньої людини, головний орієнтиром є Сонце. Сучасній людині нескладно визначити своє місце розташування за допомогою техніч¬них засобів, наприклад компаса. Однак бувають випадки, коли такі засоби відсутні. Тоді слід використовувати природні Об'єкти: Сонце, Місяць, зірки. Головне — уміти ними користуватися. Для орієнтування на місцевості використовується гномон — найдавні-ший астрономічний прилад, призначений для визначення південної лінії (ця лінія збігається з лінією меридіана). Гномон установлюється вертикаль¬но, потім навколо його основи проводять коло, радіус якого має бути трохи менший за довжину тіні, яку відкидає стрижень незадовго до полудня. Про¬тягом деякого часу до й після півдня слід спостерігати за тим, як тінь двічі торкнеться кола, позначити ці точки й з'єднати відрізком. Лінія, що пройде через основу стрижня та середину відрізка, і є південною, вона вказує на¬прямок «північ—південь». Відомі й більш прості, але менш надійні способи орієнтування за Сонцем. Опівдні в нашій півкулі Сонце розташоване на півдні. Якщо в цей час ви стали і спиною, то попереду буде північ, позаду — південь, право¬руч— схід/а ліворуч — захід. Узимку, навесні, восени Сонце й годинник можна використовувати для визначення сторін горизонту не тільки опів¬дні. Це робиться таким чином: годинник повертають так, щоб годинникова стрілка вказувала напрямок до Сонця; проводять уявну лінію, що має ділити на рівні частини кут, утворений напрямком на Сонце, і на цифру 12; за цією лінією, що вказує напрямок «північ—південь», орієнтуються на місцевості. До полудня лінія буде проходити праворуч від Сонця, а після полудня - лі¬воруч. Цей спосіб орієнтування можна використовувати в полярних і помір¬них широтах. Наприкінці зими й ранньої осені сторони горизонту можна визначити за сніговим покривом. На схилах пагорбів і балок, що звернені на, південь, сніг тане швидше. У березні-квітні біля стовбурів поодиноких дерев, стовпів, пнів утворюються таловини, витягнуті в південному напрямку. За допомогою Місяця можна орієнтуватися опівночі. Повний місяць у цей час розташований на півдні. Орієнтуватися можна й за місцевими ознаками. — Які місцеві ознаки орієнтування вам відомі? Кора дерев із північного боку більш темна й груба (особливо це помітно на березі), дерева вкриті мохами й лишайниками більше з північного боку, після дощу стовбури сосен зазвичай більш темні з північного боку, сосна та ялина мають більше смоли на стовбурах із південного боку, гнізда степових бджіл звернені на південь, за мурашниками орієнтуються як за формою — більш положистою на південь, так і за самим розташуванням його з південного боку дерева, пня або куща. При орієнтуванні за місцевими ознаками можливі помилки, тому для точного визначення сторін горизонту слід використовувати кілька об’єктів. Обговорення проблеми в загальному колі Назвіть причини появи особливостей природних об’єктів, які використовуються при визначенні сторін горизонту. Наприклад: на поодинокому дереві з північного боку зазвичай менше гілок ніж із південного, оскільки цей бік одержує більше сонячного світла й краще прогрівається. Бесіда за запитаннями. 1. Що значить зорієнтуватися? 2. Які тварини вміють орієнтуватися? Навіщо їм потрібна ця здатність? 3. У якому напрямку ви рухаєтеся, якщо опівдні Сонце розташоване ліворуч від вас? 4. У якому напрямку ви рухаєтеся, якщо опівдні Сонце розташоване позаду вас? Розповідь учителя Визначити своє місце розташування відносно окремих предметів і відстань до них можна за звуками і світлом. Наприклад, шум потяга чути на відстані до 10 км, постріл із мисливської рушниці — від 2 до 5 км, уночі багаття видне на відстані до 8 км, світло кишенькового ліхтарика можна побачити на відстані до 1,5 км, а вертикальний промінь прожектора видимий за 50 км. Для покращення чутності можна прикласти до вух зігнуті долоні, казанок або інший подібний за формою предмет. Збільшити огляд можна, якщо залізти на піднесене місце або високе дерево. Для орієнтування за компасом необхідно встановити його горизонталь¬но й звільнити намагнічену стрілку. Стрілка компаса вільно обертається на гострій голці. Як тільки вона заспокоїться, обертайте корпус компаса, поки літера С (північ) не збіжиться з напрямком, зазначеним темним кінцем стрілки. Тепер ви можете визначити сторони горизонту (вони зазначені на лімбі компаса). (Під час розповіді учні виконують необхідні дії з компасом щодо визна-чення сторін горизонту.) За допомогою компаса ви можете визначити не тільки сторони горизонту, але й азимут — це кут між напрямками з певної точки на північ і на пред¬мет, розташований на місцевості. Він виражається в градусах і відлічується праворуч від напрямку на північ за ходом годинникової стрілки. На лімбі компаса зазначені сторони горизонту й градуси. Усе коло поділене на 360º, це необхідно для точного визначення азимута. Знаючи азимут руху й маю¬чи із собою компас, ви зможете дістатися необхідного об'єкта (предмета) за найкоротшою відстанню. — У Європі компас почали використовувати близько 700 років тому, раніше орієнтувалися за різними природними об'єктами та яви¬щами. Поміркуйте й розкажіть, які переваги має компас порівняно з іншими способами орієнтування. Азимут визначають за допомогою компаса або транспортира в такій по-слідовності: а) використовуючи компас, орієнтуємо план. Для цього повер-таємо його таким чином, щоб напрямок на північ у плані збігся із цим самим напрямком на місцевості; б) установлюємо компас у тій точці плану, звідки необхідно визначити азимут на потрібний предмет; в) орієнтуємо компас за сторонами горизонту; г) визначаємо азимут за шкалою компаса так само, як і при його визначення на місцевості (повертаємо кільце доти, доки уявлювана лінія не з'єднає проріз, мушку й зображення потрібного предмета на плані). При цьому важливо це зсувати компас і план. На останньому етапі замість компаса можна використовувати транспортир. Його встановлюють таким чином, щоб середина опинилася в точці, від якої ви визначаєте ази¬мут, а позначка 0 збіглася з напрямком на північ. За шкалою транспортира визначаємо кут між напрямком на північ і зображення предмета на плані, тобто азимут. Завдання 1. Ознайомтеся з мал. 26 на с. 46 підручника та розкажіть, як визначили азимут 45° і 210°. 2. Визначте за планом місцевості азимут руху від школи до будинку ліс-ника, озера, залізничної станції. Завдання «Намалюємо прапорець» Проведіть у зошиті лінію зі стрілкою, що вказує вгору,— це буде напря-мок на північ. Поставте точку в середині аркуша. За відомостями про напрям¬ки й довжину відрізків (у міліметрах) побудуйте фігуру: 15 мм на північ, 7 мм на схід, 4 мм за азимутом 225°, 4 мм за азимутом 135°, 7 мм на захід. V. Підсумок уроку Робота за варіантам Учні працюють у парах за трьома варіантами. Їхнє завдання - за планом місцевості визначити азимут руху й відстань від школи до будинку лісника (перший варіант), колодязя (другий варіант), джерела (третій варіант). Чи можна побачити ці об'єкти, перебуваючи в будинку лісника? Робота в парах Учні працюють у парах і виконують завдання — вислухавши розповідь, намалювати схему руху туристів від лісової галявини до табору на березі річки (масштаб 1:1 000). РОЗПОВІДЬ Туристи йшли лісом уже кілька годин. Сутеніло. Нарешті вони вийшли до галявини. Трохи перепочивши, туристи рушили далі, причому напрямок їхнього руху збігався з тим боком пнів, де відстань між річними кільцями була найбільшою. У цьому напрямку вони пройшли півгодини її швидкістю 4 км/год й повернули. Один із туристів звернув увагу на те, що дерева, розташовані праворуч, звернені до них боком, укритим мохом. Так вони пройшли ще годину з тією ж швидкістю. Сонце вже сховалось за обрієм, на небі стали з'являтися зірки. Туристи поспішали до табору, тому вирішили не робити привалу, а повернули на 45° у південному напрямку. У цьому напрямку вони рухалися ще 15 хв, після чого зробили ще один поворот і черев півгодини опинилися в таборі. Табір був розташований на березі мальовничої річки. Останній відрізок шляху туристи йшли так, що Полярна зірка перебувала позаду них. Розрахуйте, скільки кілометрів пройшли туристи від галявини до табору. VI. Домашнє завдання 1. Прочитати текст підручника [5] § 9, [7] § 11. 2. За допомогою місцевих оз¬нак визначити, у якому напрямку від вашого будинку розташовано школа, пошта або інший об'єкт. Перевірити отримані дані за допомогою компаса. 3. Скласти кросворд за темою «Орієнтування на місцевості». 4. Придумати розповідь про те, як уміння орієнтуватися допомогло знайти дорогу в незнайомій місцевості (можна використовувати слова: фотоапарат, ліс, гарні пейзажі, поранений заєць, погоня, густі кущі, вечір, мурашник, високе дерево, мохи, лишайник, камінь, до¬рога додому). 5. Підготуватися до уроку-екскурсії. | |
| |
Переглядів: 4394 | Завантажень: 572 | Коментарі: 7 | |