Внутрішні процеси в земній корі. Практична робота «Позначення та підписування на контурній карті найбільших літосферних плит, сейсмічних поя
| [ Викачати з сервера (59.0 Kb) ] | 04.12.2010, 00:19 |
| Тема: Внутрішні процеси в земній корі. Практична робота «Позначення та підписування на контурній карті найбільших літосферних плит, сейсмічних поясів, вулканів гір, рівнин». Мета: навчити учнів називати суттєві ознаки понять «літосферна плита», «платформа», розповідати про рухи земної кори; згадувати про геологічний час; розвивати логічне мислення; виховати в учнів уміння активно сприймати світ, керуватись у практичній діяльності власними переконаннями. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник географії, зошит для практичних робіт, карта будови земної кори, фізична карта світу, схема «Літосферні плити», малюнок «Відслонення гірських порід». Хід уроку І. Організаційний момент Учитель повідомляє учням тему та мету уроку. II. Актуалізація опорних знань учнів Географічний диктант Учитель зачитує твердження, а учні позначають, яким внутрішнім частинам Землі вони відповідають: земна кора (1), мантія (2), ядро (3). 1. Де температура підвищується на 1° за 33 м? 2. У якій частині земної кори температура досягає 4000—5000 ºС? 3. Де розташована астеносфера? 4. Яка оболонка Землі повністю входить до літосфери? 5. Де тиск досягає максимальних показників? Відповіді: 1, 3, 2,1, 3. ІІІ. Мотивація навчальної діяльності На Землі постійно «змагаються» величезні кам'яні блоки — літосферні плити. Вони стикаються, розходяться, «пірнають» одна під одну. Наслідком цих безперервних «воєнних дій» є розломи, жолоби й гори — це своєрідні «рани» й «рубці» на тілі планети. Сьогодні ви зможете переконатися в бурхливому «житті» літосфери, познайомившись із сучасними рухами літосферних плит. IV. Пояснення нового матеріалу Розповідь учителя Літосферні плити — це величезні блоки земної кори, з усіх боків оточені сейсмічно активними зонами (поясами). Ці блоки прилягають один до одного й повільно «ковзають» по астеносфері в різних напрямках. Літосферні плити можна порівняти з величезними крижинами, що плавають по воді — мантії. Саме рухом речовини в цьому внутрішньому шарі Землі визначаються особливості переміщень величезних кам'яних блоків. Вони підкоряються владі «підкіркових» течій розплавленої верхньої мантії. Найбільші з літосферних плит включають материки разом з окраїнами океанів. Найчастіше вони мають назви цих материків. — Визначте місце розташування найбільших літосферних плит і впишіть їхні назви в зошит. Практична робота Учитель знайомить учнів із метою та змістом практичної роботи № 7, розповідає про контурні карти й правила роботи на них. Протягом усього періоду вивчення географи в школі ви працюватимете на контурних картах. На них проведені меридіани й паралелі, є контури материків і океанів, морів і островів, позначені річки й озера, але всі ці об'єкти подані без підписів. Вам треба знайти місце розташування географічних об'єктів, позначити й підписати їх. Визначити положення об'єкта можна за допомогою градусної сітки, за контурами материків і океанів, розташуванням прилеглих об'єктів. Якщо ви використовуєте в контурній карті умовні позначення, усі вони мають бути роз'яснені в легенді карти. Для неї виділяють спеціальне місце під назвою «Умовні позначення». Потім учні виконують завдання 1 у зошиті для практичних робіт, при цьому вчитель звертає їхню увагу на правила підписування літосферних плит. Розповідь учителя Стан спокою невідомий земній корі, вона перебуває в постійному русі. Ці рухи є наслідком дії багатьох явищ і процесів» не останні з яких — розпад радіоактивних речовин, хімічні реакції, вплив високих температур і величезного тиску в глибинних шарах Землі. Сукупність різноманітних за напрямком і швидкістю рухів земної кори називають тектонічними рухами (коливаннями). Тектонічні рухи поділяють на горизонтальні й вертикальні. Рух земної кори підтверджують відслонення гірських порід, у деяких із них є розриви, інші зім'яті в складки. (Учитель демонструє учням малюнок «Відслонення гірських порід».) Горизонтальні тектонічні рухи супроводжуються стисканнями й розтяганнями земної кори. Довести їхнє існування вдалося лише в останні десятиліття. У результаті досліджень Землі з космосу була встановлена швидкість руху окремих материків один щодо одного, що становить 0,5—6 см на рік. Такі ж темпи переміщення встановлені в окремих ділянках земної поверхні при безпосередніх наземних вимірах. Так, у зоні розламу Сан-Андреас (США) ділянки, розмежовані розламом, зрушуються на 3—8 см за рік. Сотні мільйонів років повільно зсуваються материки, адже вони входять до складу найбільших літосферних плит. У місцях їхніх розходжень утворюються океани, а в районах зіткнення виникають гори. Наприклад, Карпати збільшуються зі швидкістю 1—2 см на рік. Знаючи, що їхня висота становить приблизно 2000 м, неважко підрахувати вік цієї гірської системи — вона налічує 100—200 тис. років. Гімалаї ж збільшуються на 5—8 см на рік. Вони значно вищі за Карпати, хоча за віком є майже «однолітками». — Порівняйте карту будови земної кори й фізичну карту світу та переконайтеся, що саме в районах зіткнення літосферних плит розташовані найбільші гірські системи. Наведіть приклади найбільших гірських масивів. Вертикальні рухи характеризуються підняттям або опусканням окремих ділянок земної кори. Існує багато прикладів, що підтверджують їхнє існування. Так, опускається узбережжя Північного моря, тому жителі прибережної країни — голландці — змушені будувати дамби й інші споруди, щоб не втратити частину своєї землі. Уже зараз значна частина території держави розташована нижче за рівень моря. На Аравійському півострові є давні портові міста, які тепер розташовані за кілька десятків кілометрів від берега. На Скандинавському півострові можна побачити скелясте узбережжя, зруйноване морським прибоєм на висоті понад 10 м над рівнем моря. Це свідчить про те, що ці райони Землі повільно піднімаються. Учені встановили, що цей півострів збільшується зі швидкістю близько 1 см на рік. Морські відкладення на частині території України свідчать про те, що багато мільйонів років тому тут було море. — Знайдіть у підручнику приклад вертикальних рухів. Обговорення проблеми в загальному колі Учні в загальному колі обговорюють відповіді на запитання 1 і 3 наприкінці параграфа. Робота за підручником Учні знаходять в підручнику на с. 58 матеріал, присвячений платформам та областям складчастості, і виписують ознаки цих частин літосферних і плит. Розповідь учителя Вік багатьох платформ становить мільярди років. Ми можемо тільки приблизно говорити про процеси, що відбувалися на планеті десятки, мільйони років тому. Для нас життя — це 70—90 років, а для планети — близько 4,7 млрд. років. Цю цифру важко собі уявити. Якщо її прийняти за 24 години, то сучасна людина, що з'явилася приблизно 40 тис. років тому, живе на планеті менше секунди. Говорячи про Землю, учені використовують поняття геологічного часу. Воно відбиває послідовність подій, що відбуваються на планеті. Найбільш значущі з них пов'язані з появою та руйнуванням гір, зміною конфігурації берегової лінії, появою та зникненням тих або інших видів живих організмів. Усю геологічну історію Землі вчені поділяють на кілька ер тривалістю десятки й навіть сотні мільйонів років, останні три ери поділяються на періоди. Робота за варіантами Учні за варіантами (кількістю рядів) ознайомлюються з геохронологічною таблицею в підручнику на с. 66-69, виписують назви трьох останніх ер, епох горотворення, що їм відповідають, тих геологічних подій, які відбувалися в цей час на території України (перший варіант — палеозойська ера, другий.— мезозойська ера, третій.— кайнозойська ера). V. Підсумки уроку Завдання Учні складають таблицю. Вид тектонічних рухів Райони найбільшої активності Наслідки рухів Приклади Горизонтальні Вертикальні Робота в парах Учні в парах за картами атласу знайомляться з місцем розташування платформ і областей складчастості, визначають їхній вік. VI. Домашнє завдання 1. Прочитати текст підручника [5] § 11, 13, [7] § 17 2. Використовуючи фізичну карту України й шкалу висот, виділити кольорами частину території України, яка може поринути в море, якщо земна поверхня опуститься в цьому місці на 100 м. 3. Познайомитися зі змістом практичної роботи № 6, підготуватися до її виконання. | |
|
| |
| Переглядів: 3322 | Завантажень: 625 | Коментарі: 7 | | |